У вирішальному напруженішому поєдинку «Динамо-НПУ» в гостях поступилося «Чайці-ДЮСШ» і залишилося поза «Фіналом чотирьох»

«ЧАЙКА-ДЮСШ» - «ДИНАМО-НПУ» - 85:81 (22:21, 21:16, 24:18, 18:26) 

«Ч»: Цекова (26 + 7 підбирань + 6 передач + 3 перехоплення + 4 втрати), Радулович (22 + 14 підбирань + 4 передачі + 4 перехоплення), Топчій (16).

«Д»: Цюбик (27 + 7 підбирань + 5 втрат), П’янтак (17 + 5 підбирань), Тетерук (10 + 6 підбирань), Бойко (10 + 5 втрат), Басалик (8 + 5 підбирань + 6 передач + 2 перехоплення + 5 втрат), Самохвалова (7 + 3 підбирання), Бондар (2 + 7 підбирань + 6 передач). 

Досвід переміг його нестачу… Саме такий висновок напрошується після цього поєдинку, де на карту для обох суперників була поставлення остання путівка до «Фіналу чотирьох». Тож не дивно, що він отримав не тільки особливий статус, але й сюжет. Задля дорогоцінної перемоги у господарок майданчику були задіяні всі сили і резерви, тоді як у киянок до Бердянська через сімейні обставини не змогла вирушити Людмила Любарська. З того особливо прикро, адже її досвід нашій команді дуже й дуже знадобився би! А так, повторімося, саме його і не вистачило…

Бердянські баскетболістки цілком очікувано зробили головну ставку на Олександру Радулович та Ірину Цекову, у котрих за плечима багатюща історія виступів і за кордоном, і в складі національної збірної. Та й справді, хто ж у таких відповідальних поєдинках має надихати молодих партнерок власним прикладом? У киянок же роль лідерів вимушено взяли на себе ті виконавиці, за якими закордонна кар’єра та поєдинки у синьо-жовтій формі, ймовірно, ще попереду. Та якщо Наталії Цюбик до подібного обов’язку вже теж не звикати, то Оксана П’янтак нарешті почала діяти сміливіше, як то кажуть, через турнірну безвихідь. Дуже шкода, що розуміння своїх невикористаних резервів та потенціалу до неї прийшло лише наприкінці сезону. Та саме в цьому поєдинку воно могло зіграти чи не вирішальну роль…

Протягом перших 15 хвилин на майданчику точилася переважно рівна боротьба, в якій відчувалося чимале хвилювання з обох боків. Та варто було П’янтак зробити рахунок – 25:22, як надалі в захисті «Динамо-НПУ» раптово стався певний провал. Цекова і Радулович максимально ювелірно зіграли на тактичних помарках киянок та дуже швидко організували ривок у відповідь - 10:1.

Хоч як прикро, та він продовжився і на початку третього періоду, і поки підопічні Володимира Рижова гарячково шукали вихід їз надскладної ситуації, їхнє відставання стало майже катастрофічним – 51:67. Однак якщо, вибачте, дурнуваті помилки «біло-синіх» змушують «нагороджувати» їх не найліпшими епітетами, то за стійкість і жагу боротьби до останнього вони таки заслуговують на епітети значно приємнішого звучання. Заслужили вони їх і зараз, коли відчайдушно кинулися рятувати матч. Шквал триочкових влучань Цюбик, до якого один раз долучилася Альона Самохвалова, похвальна настирливість П’янтак та, нарешті, точні штрафні у виконанні Олени Тетерук (про цілих п’ять попередніх її промахів з лінії, з огляду на підсумковий рахунок, краще не згадувати, а то ще складеться хибне враження, що поступилися наші дівчата виключно через оцю її неточність!), поступово, проте невблаганно скорочували відстань. І якщо на 34-й хвилині рахунок був ще 78:62 на користь «Чайки-ДЮСШ», то протягом трьох наступних хвилин підопічні Катерини Кливенок не влучили ні разу, а за 95 секунд до сирени Самохвалова підвела «Динамо-НПУ» на відстань лише одного точного дальнього кидка – 77:80. Однак у ці кульмінаційні миттєвості багатий досвід Цекової якраз і відіграв вирішальну роль. За цей час вона ставала на лінію штрафних кидків двічі, і жодного разу не спасувала. Востаннє – за 6 секунд до завершення основного часу, коли табло висвітлювало 81:83, і у динамівок ще залишалися надії перевести протистояння в овертайм…

Таким чином, хоч як прикро, «Динамо-НПУ» завершило нинішній сезон на мінорній ноті. Тож залишається сподіватися, що у ньому воно зазнало лише тих поразок, від яких у сезоні наступному буде тільки користь…


Прокоментувати